Еволюція EDC. Частина 2.

Із появою мотоцикла, у повсякденний набір, а вірніше - в його організацію, довелося внести певні зміни: невеличка сумочка могла не витримати зустрічного вітру, а загублений навіть на 80 км/год телефон навряд чи вдасться навіть знайти, не те що зібрати.
Так у мене з'явилася додаткова сумка на стегно - аналог маленької, але із надійнішим кріпленням - та це знову призвело до перекладання гаманця і телефона із одного місця до іншого. До того ж, дволямковий рюкзак виявилося досить незручно одягати на куртку.
Таким чином я дійшов до ідеї знайти/обрати один рюкзак, щоб це був однолямковий і модульний. Очевидною здавалася думка подивитися у бік тактичного напрямку - зі всіма їх MOLLE та широким асортиментом додаткових пристібних кишеньок/подсумків.

Вимоги були такі:
  • поміщається 13" ноутбук
  • одна лямка аби легко одягати та перевертати наперед - на випадок громадського транспорту
  • можливість причіпити/відчіпити додаткову маленьку щоденну сумочку із телефоном/гаманцем


Так у моїх руках з'явилися: 

5.11  RUSH MOAB у кольорі STORM - досить цікавий рюкзак, із кількома кишенями на лямці та взагалі досить достойний (хоча і недешевий як для України). Практика використання показала два неочевидних недоліка:
  1. головний і найбільший відділ, куди поміщався ноутбук, завеликий для ноута - тобто це по суті просто найбільший відділ рюкзака. Ок, в ньому всередині є кишеня, яка може відділити ноут від решти цього відділу - та все одно, все покладене туди виявляється безпосередньо поряд із ноутбуком, практично без ізоляції та захисту.
  2. Одиночна лямка - врізається в шию. 
Виявляється, у світі однолямочних рюкзаків є два підходи: у одному лямка згори кріпиться посередині, що дозволяє знизу перестібати її наліво чи направо, залежно від того, лівша ви чи правша. У другому підході кріплення лямки згори вже "з коробки" розраховано на лівшу (чи правшу), зміщене до однієї зі сторін рюкзака, що робить його зручнішим для використання, та менш універсальним.

З огляду на це, мій наступний вибір був... ноунеймова недорога копія рюкзака від Maxpedition, яку робили десь у Запоріжжі і продавали через розетку.


На жаль, кращих фото я не знайшов, але тут трошки видно асиметрію у кріпленні лямки зверху, у широкій частині - вона пришита зі зміщенням до лівого краю, а справа у тій же широкій частині анатомічна дуга для шиї. 
Що цікаво, після отримання рюкзака мене попросили про відгук - і я написав у особисті повідомлення, що рюкзак ок, але ноут не поміщається та дизайн для правші. То ці святі люди попросили мене повернути цей рюкзак, а мені прислали натомість перешитий під лівшу і трошки збільшений, згідно моїх замірів! 
Мабуть єдиним мінусом цього рюкзака була дешевизна обраних матеріалів, бо він і сам коштував вп'ятеро дешевше за 5.11 чи свого оригінального близнюка, про якого мова згодом. Тобто тканина досить цупка, але недостатньо тверда для тримання форми. Кишеньки спласкувалися і застібки-блискавки було неможливо відкрити, не притримуючи рюкзак другою рукою - бо блискавки тугі і тканина їм не противилася. 
До того ж на той час вже було видно проблему із пошуком сумісної маленької повсякденної сумочки - тактичні пристібні кишеньки роблять для аптечок,  додаткових магазинів, гранат, документів - але всі вони виявилися або завеликими, або замалими, із малою кількістю кишень та до того ж ажніяк не пристосовані для автономного носіння, відстібнуті від рюкзаку - просто не мали нічого, крім MOLLE - ніяких ручок чи ремінців.

Однак я вирішив все-ж спробувати оригінал, з якого скопіювали вищезгаданий запорожці - Maxpedition Malaga Gearslinger. Ух, це був супер рюкзак !

Цупкий, чудові матеріали, компактний - просто мрія!
Однак - із вибором підходящого підсумка так і не склалося, та ще і він виявився із лагеря "центрально-лямочних".... Це не так дошкуляло, як у випадку із 5.11 - можливо розміри самого рюкзака мають значення, можливо дизайн. Єдине, що мене бісило - на деяких кишеньках блискавки-застібки мали лише по одній собачці  (бігунку) замість двох,  тобто їх не можна було розстібати довільно зі зручної мені сторони. Притому копіювальники із Запоріжжя - зробили по два бігунки скрізь!
Ну а вирішальною бідою стала саме компактність - до ноута вже не можна було докласти великі навушники, навіть блок живлення із мишкою поміщалися із помітною напругою, а я відчуваю дискомпорт при напханому рюкзакові. Кишеньок теж виявилося замало для поєднання моїх офісних та "на всяк випадок" потреб.

Таким чином, перебравши пристойну кількість варіантів (бо я тут не описав ще декілька китайських однолямочників із Аліекспресу) - я повернувся до старої перевіреної часом схеми - сумочка через плече + дволямочний Кейз Лоджик, який хоча і став досить потріпаним із часом - та вміщував все необхідне - мультитул, мотузочку, ізолєнту + мав досить місця для ноутбука-навушників-зарядки-мишки-блокнота-набору ручок/олівців, і ще залишалося місце для пляшечки пива. Дружина його трошки підшила (навіть декілька разів) і я щасливо проходив із ним ще пару років.

Коментарі