Коли в далекому 2007 році мій друг допомагав із переїздом, то завдяки його винятковим здібностям укладання-пакування, добро із однокімнатної квартири помістилося в автомобіль Славута. На газу... Так, там не було меблів, але було два дорослих велосипеди. Наступний переїзд був від батьків до орендного будинку, і був не таким блискавичним - тому не запам'ятався настільки яскраво. Потім - дорога на Запоріжанщину, і я також не дуже добре пригадую хлам, який туди їхав. Здається, буда мікрохвильова піч... А пральна машина-автомат - то була перша крупна сімейна покупка, за скажені 2700 чи щось таке.... Зате із Запоріжжя до Києва переїзд забрав кілька етапів та залучення поїздів і перевізників - назбиралося мотлоху, запчастин до хобі. Велосипед отримав риштування і був відправлений Новою Поштою за суму, більшу аніж вартість його покупки - 450 грн... І ще навіть кілька років потому, проїжаючи через квартиру - постійно знаходився якийсь непотріб, який ось всі ці часи не був потрібен, а