Коли у Запоріжжі довго будувався, а потім відкрився досить великий супермаркет BILLA, він став якимось мажорним місцем та символом "елітарності" - можливо, тому, що це був представник київської мережі, можливо ще через те, що розташований був під проспеком, в місці, до якого громадським транспортом добиратися із покупками було незручно. А тепер у Києві Білла - це магазин, який я щиро оминаю, та заходжу туди вимушено, коли поспішаю або надто ліньки. Магазин один з багатьох, нічим не вирізняючийся. Найближчий до нас, але водночас  - найрідше відвідуваний....

Отак листаєш фейсбуківські пропозиції щодо друзів - і несподівано у людей, яких я навіть не знаю, зі мною більше спільних друзів, аніж у тих, кого знаю довго і давно... Цифровий вік змінює поведінку, змінює рамки. Можна все на світі вибирати, сину... )